Тварюки! Іншого слова у мене немає. Знаєте, комуняк-старих пердунів ще якось можна терпіти - і так скоро поздихають як динозаври і бити їх нецікаво. Але уродів-молодих людей (чи людиноподібних мавп!), котрі себе тепер називають "анархокомуністами" я б мочив не задумуючись і без жалю. Розлютив мене до жаху випадок, що трапився зі мною минулого тижня на рідному істфаку. Йдемо, значить, з другом з магазинчика із шоколадками під боком і бачимо на сходинках істфаку цього субчика(не буду називати ім'я). Він ще каже, мовляв, давайте побалакаємо. І хвалиться мурло: мені друг купив браслета з серпом і молотом! Щастя повні штани! Я його питаю:" А ти що-комуняка?". Він мені показує наплічника а там, трясця його матері, герб совка! Я тоді ще був у рукавичках спецназівських з піском на пальцях, хотів тріснути, щоб сцука не встав більше і не паплюжив землі Української. Але мене Андрій за плече взяв і вбік, йдемо, мовляв. І добре зробив. Бо я в такі моменти за себе не відповідаю. Комуняк ненавиджу до кісткового мозку! А їх нечисленних молодих послідовників накшталт таких ублюдків як жжист tvorimir чи цей кадр з істфаку. Як на мене, таку погань треба бити! І чим сильніше тим краще! Бо це виродки! І від них Україні лише шкода!
SI VIS PACEM - PARA BELLUM -
07 April 2008 @ 08:28 pm
Current Mood: Розлючений
Current Music: Сейтар - Смерть ворогам!
4 comments | Leave a comment
І що за субчик? Часом не велес?
В яблучко! Ти його знаєш?
Хай Андр розкаже за те, як я з нього жостко прикальнувся на день української гармії ))))
